14 October. Odessa Ukraine
14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці або, як
кажуть в народі, Святої Покрови.
Незвичайна популярність та величність свята Покрови
пояснюється дуже просто. Корені виникнення свята сягають сивої
багатотисячолітньої давнини і пов’язані з космічним станом природи і,
відповідно, особливим етапом у житті людини.
Які ж це особливості?
Загальновідомою ознакою Покрови є те, що вона
покриває Землю або листям, або снігом.
До Покрови завершувався період сватань і
приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої.
До початку жовтня закінчуються усі
найважливіші сільські роботи на Землі (в тому числі сівба озимих) – завершений
хліборобський цикл робіт. Зібраний урожай (достаток) та більш-менш вільний час
дають можливість для проведення весіль. Це найблагодатніша пора для весільних
гулянь, початку вечорниць. Звідси беруть свій початок весільні осінні тижні. Це
свято – покровитель весіль, початок сезону на сватання та весілля, які
закінчувались за два тижні до Пилипівського посту. Це вже потім під впливом
християнства воно оформилося у те, що дівчата, котрі бажали взяти шлюб саме
цього року, мали побувати на святі Покрови у церкві і помолитися: “Свята
Покрівонько, покрий мені голівоньку”, “Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру
Землю і мене молоду”, Існувала навіть прикмета: якщо на Покрову сніг – буде
багато весіль.
Сніг дає привід порівнювати сніговий покрів з
весільним покривалом, а оскільки в цей час свідомо призначене і свято Пресвятої
Богородиці, то ці порівняння розповсюджуються і на неї.
У багатьох народів, зокрема і у слов’ян,
покривало (фата) вважалося дуже важливою весільною оздобою, взагалі слугувало
ознакою заміжжя. За описами арабського письменника XII ст. свідчиться, що якщо
комусь подобалась дівчина, то він накидав їй на голову покривало і вона мусила
стати його дружиною (точніше, мабуть, це була пропозиція до шлюбу). Та і зараз
ми знаємо, що весільна фата ще широко представлена у весільному обряді.
Як відомо, після одруження дівчина була вже
молодицею і мала покривати голову наміткою чи хусткою. Намітка – це стародавнє
вбрання заміжніх жінок, яке зав’язували навколо голови. Вже після просватання
дівчині-нареченій покривали голову хусткою. Для дівчат Покрова – найбільше
свято: у молоді починався сезон вечорниць, а у господарів – період весіль, і
юнки залюбки брали участь у весільних обрядодійствах.
В Карпатській Україні до Покрови остаточно
поверталися всі пастуші отари з полонин і завершували останню мандрівку чумаки.
Тому й казали: “Прийшла Покрова – сиди, чумаче, вдома”.
Для того, щоб усi члени сім’ї були здоровими,
на Покрову старша господиня брала вишитого рушника, що був над iконою
Богородиці, і розвiшувала його над вхiдними дверима. Пiд ним ставали, як йшли
до церкви, i проказували:
Пресвята
Покрiвонько,
На Покрову майстри сходилися і покривали дах
вдовиці чи сироті “би щастя їх судьбу від нещастя накрило…”, що свідчить про
існування давнього благородного звичаю допомагати членам Роду, які потребують
цього.
На Покрову упродовж всього дня спостерігали
за погодою: якщо з Півдня дув низовий вітер, зима буде теплою, якщо дув вітер
із Півночі – холодною, із Заходу – сніжною. Коли протягом дня вітер змінює
напрямок, то й зима буде нестійкою. Якщо на Покрову листя з вишень не опало, зима
буде теплою, і якщо сніг не випав, то його не буде і в листопаді.
Цікаво, що в народі зберіглося повір’я , що у
Пресвятої Діви є опікун Покров, якого просили: “Батеньку Покров, накрий нашу хату теплом, а господаря –
добром”.
Свято Покрови посідає почесне місце серед пошанованих свят на Україні. Що
цікаво – шанується воно одночасно і християнами і рідновірами (язичниками)
України, тільки зміст свята, навіть за однакової назви, зовсім різний.
Свято Покрови Матері
Слави в Колодарі православних рідновірів ознаменовує засинання Природи, та
вкривання Землі на зиму. Справді, в жовтні перші дерева втрачають листя, всі
плоди уже дозріли: «Прийшла Покрова – на дереві голо». Сивий Яр вступає в свою
повну силу в першу п’ятниця, після дев’яти днів від осіннього рівнодення і ми
вшановуємо Покрову Матері Слави.
Це також
свято вояцької честі та звитяги, на якому оборонці Матері-Землі показують свою
вправність.
Коментарі
Дописати коментар