Блог Тихевич Олени Олександрівни

  14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці або, як кажуть в народі, Святої Покрови. Свято Покрови посідає почесне місце серед пошанованих свят на Україні. Що цікаво – шанується воно одночасно і християнами і рідновірами (язичниками) України, тільки зміст свята, навіть за однакової назви, зовсім різний. Свято Покрови Матері Слави в Колодарі православних рідновірів ознаменовує засинання Природи, та вкривання Землі на зиму. Справді, в жовтні перші дерева втрачають листя, всі плоди уже дозріли: «Прийшла Покрова – на дереві голо». Сивий Яр вступає в свою повну силу в першу п’ятниця, після дев’яти днів від осіннього рівнодення і ми вшановуємо Покрову Матері Слави. Це також свято вояцької честі та звитяги, на якому оборонці Матері-Землі показують свою вправність. Незвичайна популярність та величність свята Покрови пояснюється дуже просто. Корені виникнення свята сягають сивої багатотисячолітньої давнини і пов’яза

Они снова верят в лучшее, потому что худшее, как правило, с ними уже случалось. И они выжили – именно для того, чтобы снова верить в лучшее. Они получают лучшее: потому что способны его разглядеть даже там, где прочие ничегошеньки не замечают. У них отточенный взгляд, чуткий слух и нежные руки. Поэтому оно, это самое лучшее, к ним так и льнет, так и льнет… Они красивы. Нет, что вы – они не симпатичны. Они удивительно красивы, потому что признали, что у них именно вот такие попы, именно вот такие груди, такие носы и такие ноги. Они научились любить эти попы-груди-носы-ноги так, что теперь кто угодно в них влюбится. Например, запросто влюбится вот то самое лучшее… Они знают тайну, эти девочки за 40. Они уже переели этих приколов про “миллионы”, “карьеры”, “успешность” и “социальный статус”. Они теперь точно знают, что самое главное – совсем не то, что показывают по телеку, пишут в интернет, постят в соцсетях и рассказывают на тренингах. Они про это самое главное знают и помалкивают